Новини

 

Щодо надання дозвільними органами відмови у отриманні документа дозавльного характеру

 

Для підприємців району.

В зв'язку з євроінтеграцією, Урядом України було проведено ряд реформ і утворено Держпродспоживслужбу (Державну Службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів). В Овруцькому районі Управління Держпродспоживслужби розпочало свою роботу з травня 2016 року. Управління Держпродспоживслужби в Овруцькому районі інформує про те, що відповідно вимог ст. 25 Закону України " Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", п. 1.3 Порядку проведення державної реєстрації потужностей затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.02.2016 № 39 всі оператори ринку, підприємці, які провадять діяльність, що не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, це стосується: - закладів громадського харчування; - закладів роздрібної торгівлі харчовими продуктами, напоями тощо; - підприємців, чия діяльність пов'язана з обігом харчових продуктів (виробництво, зберігання, транспортування та реалізація); - фермерів, які мають бажання постачати свою продукцію на переробні підприємства та/або реалізовувати її самостійно; - фермерів, що займаються виробництвом меду (пасіки); - підприємців, які займаються розведенням, виловом та реалізацією риби. зобов'язані пройти процес державної реєстрації у територіальному компетентному органі, а саме: звернутися з відповідним бланком за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку про державну реєстрацію оператора ринку харчових продуктів до Управління Держпродспоживслужби в Овруцькому районі, розташованого за адресою м.Овруч, вул..Житомирська,33А. Одночасно з прийняттям рішення про державну реєстрацію управління Держпродспоживслужби в Овруцькому районі присвоює потужності особистий реєстраційний номер, який заноситься до Реєстру. Державна реєстрація потужності здійснюється безоплатно! Управління Держпродспоживслужби в Овруцькому районі просить операторів ринку харчових продуктів подати відповідні заяви щодо державної реєстрації потужностей, які використовуються на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів. За невиконання вимог чинного законодавства, до операторів ринку будуть застосовуватись міри впливу згідно чинного законодавства (притягнення до адміністративної відповідальності, призупинення діяльності оператора ринку).

В.о. начальника Держпродспоживслужби в Овруцькому районі В.І.Каплюк

 


_______________

Роз"яснення стосовно видів документів, які засвідчують повноваження особи подавати  адміністратору документи

від імені юридичної особи та фізичної особи-підприємця

 

Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва повідомляється наступне. стосовно видів документів, які засвідчують повноваження особи подавати  адміністратору документи від імені юридичної особи та фізичної особи-підприємця та

Щодо документів, які уповноважують особу подавати документи  адміністратору від імені юридичної особи та фізичної особи – підприємця (що працює з печаткою та без такої)

 Згідно з абзацом другим частини десятої статті 7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» факт отримання документа дозвільного характеру засвідчується особистим підписом керівника юридичної особи, фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним особи при пред'явленні документа, що засвідчує його особу, та документа про внесення плати за його видачу, якщо така плата передбачена законом.

Частиною першою статті 237 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до частини першої статті 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє.

Статтею 244 ЦК України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися також на акті органу юридичної особи.

Згідно з частиною третьою статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, виданий однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на здійснення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до частини першої статті 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Слід також зазначити, що у деяких випадках законодавство прямо передбачає, що довіреність фізичної особи має бути нотаріально посвідчена.

Згідно з частиною другою статті 42 Цивільного процесуального кодексу України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.

Проте, якщо правочин, на вчинення якого уповноважується представник фізичної особи, не потребує нотаріального посвідчення, або якщо чинне законодавство прямо не встановлює обов’язковість нотаріального посвідчення довіреності фізичної особи – підприємця, довіреність може бути видана фізичною особою - підприємцем у звичайній письмовій формі.

Видача довіреності юридичною особою має свої особливості.

Частиною першою статті 246 ЦК України визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Проте, ЦК України не містить загального поняття органу юридичної особи. Натомість, стаття 99 ЦК України дає загальну характеристику виконавчого органу товариства, а стаття 161 - виконавчого органу акціонерного товариства.

Комплексний аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку, що під «органом юридичної особи» слід розуміти її виконавчий орган, створення якого передбачене установчими документами даної юридичної особи. Такий орган може складатися з однієї або кількох осіб. Якщо виконавчий орган організації складається з однієї особи, то довіреність від імені організації видається за підписом її одноосібного керівника та скріплюється печаткою цієї організації. Якщо ж виконавчий орган організації складається з кількох осіб, то рішення про видачу довіреності має прийматися більшістю голосів, якщо інше не передбачене установчими документами або спеціальним законом.

Враховуючи викладене, документом, що засвідчує повноваження особи подавати державному адміністратору документи від імені юридичної особи та фізичної особи – підприємця є довіреність, видана згідно чинного законодавства.

 Щодо документів, які засвідчують особу суб’єкта господарювання

 Документом, який посвідчує особу, яка вчиняє дії від імені суб’єкта господарювання (керівника юридичної особи, фізичної особи - підприємця), або уповноваженої ним особи - є паспорт громадянина України. При цьому, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1147 «Про прикордонний режим», крім паспорта громадянина України в якості документа, що посвідчує особу, використовується:

- для громадян України - паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, службове посвідчення, посвідчення водія чи інший виданий державним органом документ, який має такі обов'язкові реквізити, як прізвище, ім'я, по батькові, фотокартку, підпис відповідальної посадової особи, відбиток печатки або штампу установи, яка видала документ, дату видачі;

- для іноземців - національний паспорт або документ, що його замінює;

- для осіб без громадянства - посвідчення особи без громадянства, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне або тимчасове проживання.

 

 

До уваги суб'єктів господарювання

Овруцького району!

З метою налагодження постійного діалогу між суб’єктами господарювання та владою, створення сприятливого підприємницького середовища в регіонах, Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (Держпідприємництво) відповідно до Положення, затвердженого Указом Президента України від 30.03.2012 р.      № 237 здійснює свої повноваження безпосередньо через територіальні органи.

На території Житомирської області діє відділ представництва у Волинській, Житомирській та Рівненській областях, що розміщується за адресою: 33028, м.Рівне, вул. Замкова, 22-а, каб. 302-303, начальник відділу – Самсон Віталій Олексійович, тел.роб.(0362)62-34-74, моб.067-380-08-13,       e-mail: samson_dkrp@ukrpost.ua.

Представниками Держпідприємництва України  у Житомирській області, які розміщуються за адресою: 10014, м.Житомир, майдан ім.С.П.Корольова, 12. каб.216, є Галицький Володимир Сергійович, тел..моб. 066-354-89-92,  e-mail: nachasprava@ukr.net та Ведіщев Максим Олександрович, тел.моб. 067-600-06-97, e-mail: nachasprava@ukr.net

 

Схема

проходження процедури видачі документів

дозвільного характеру в рамках функціонування дозвільного центру у Овруцькому районі

_________________________________________________________________

 

Суб'єкт господарювання (заявник) для отримання дозвільного документу подає державному адміністратору пакет документів:

Заяву затвердженої форми;

Документи, які підтверджують внесення плати за видачу документа дозвільного характеру, якщо вона передбачена законом;

Документи, необхідні для видачі документа дозвільного характеру, передбачені законодавством, яким регулюються відносини щодо одержання такого документа.

______________________________________________________________________

 

Заява та документи, що додаються до неї, передаються державним адміністратором до місцевих дозвільних органів у день реєстрації заяви або протягом наступного робочого дня.

_______________________________________________________________________

ісцеві дозвільні органи протягом не більше ніж десять робочих днів з дня одержання від державного адміністратора заяви та документів, що додаються до неї, якщо інше не передбачено законом, оформлюють відповідний документ дозвільного характеру чи відмову та передають протягом одного робочого дня відповідні документи державному адміністратору. У разі, якщо у встановлений законом строк, суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженнямподачі заяви та документів державному адміністратору.

___________________________________________________________________________

 

 

Державний адміністратор не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від місцевого дозвільного органу відповідного документа дозвільного характеру чи відмови повідомляє суб'єкта господарювання про час та місце видачі документа дозвільного характеру або відмови у видачі документа дозвільного характеру.

___________________________________________________________________________

 

Щодо надання роз’яснень стосовно видачі дозволу на розміщення небезпечних відходів

19.12.2013
Поділитись:
twitter facebook В Контакте
 
 

 

Мінприроди повідомило, що ними не видаються дозволи на розміщення небезпечних відходів


Відповідно до звернення Національної асоціації харчування, молочноконсервної та сокової продукції від 26.09.2013 № 140-01/82 у жовтні 2013 року Держпідприємництвом було проведено нараду з обговорення питань щодо повноважень Мінприроди на видачу дозволу на розміщення небезпечних відходів, а також його відсутності у Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України від 19.05.2011 № 3392-VI.

Під час наради представниками бізнесу було зазначено, що фактично на практиці виникла необхідність отримання двох документів дозвільного характеру (дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами та дозволу на розміщення небезпечних відходів).

Крім того, представниками бізнесу було повідомлено, що територіальними органами Держекоінспекції під час здійснення перевірок суб’єктів господарювання вимагаються дозволи на розміщення небезпечних відходів, що, у свою чергу, може призвести до застосування штрафних санкцій за провадження діяльності без вказаного дозволу.

 За результатами обговорення зазначених проблемних питань у сфері поводження з відходами Держпідприємництво звернулось до Міністра екології та природних ресурсів України Проскурякова О.А. з вимогою вжити заходів щодо припинення видачі Мінприроди дозволів на розміщення небезпечних відходів як таких, що не передбачені чинними законодавчими актами.

Листами від 09.12.2013 № 17543/07/10-13 та 17544/07/10-13 Мінприроди України, серед іншого, повідомило Держпідприємництву, що ними не видаються дозволи на розміщення небезпечних відходів.

 

Довідково:

постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2013 № 289 «Про внесення змін до Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів», серед іншого, було внесено зміни до пункту 1 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 1218, відповідно до яких розгляд заяв, проектів лімітів на утворення та розміщення небезпечних відходів, погодження таких проектів лімітів, видачу дозволів на розміщення небезпечних відходів здійснює Мінприроди відповідно до цього Порядку.

Пунктом 40 додатку до Закону України від 19.05.2011 № 3392-VI «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (далі – Перелік) до документів дозвільного характеру віднесено дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами. У той же час, Закон про перелік не містить такого документу дозвільного характеру, як дозвіл на розміщення небезпечних відходів.

Відповідно до статті 1 Переліку забороняється вимагати від суб'єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, необхідність отримання яких не передбачена законом та які не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом.

Статтею 23 Закону України «Про відходи» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, у сфері поводження з відходами віднесено видачу відповідно до закону дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

У той же час у чинному законодавстві відсутня законодавчо встановлена необхідність та порядок одержання суб’єктами господарювання дозволів на розміщення небезпечних відходів.