Служба у справах дітей

СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ ОВРУЦЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

                                                                                                                      

Дитина. Рідна дитина. Моя дитина. Є різні способи того, як стати батьками. Один із них - це усиновити дитину. Це водночас благородна і непроста справа.

Чи багатий Овруч на людей, які готові стати батьками обездоленій дитині? Кожного дня хтось із дітей відкриває двері своєї нової домівки, а за ними мама і тато, які так довго чекали на них.

Ці діти ще не знають, але обов’язково пізнають, що таке щира, справжня батьківська любов і турбота. Серед них і малюки, і діти більш старшого віку, і діти, які мають певні проблеми зі здоров’ям, і родинні групи братиків і сестричок.

Усі вони мріють про тата і маму: малюють їх, пишуть їм листівки, бачать у снах.

Попри труднощі, з якими можна зіткнутись на шляху усиновлення, винагорода буде більшою: тепла посмішка дитини, її лагідні оченята та невичерпна радість батьків!

  Дитина, яку колись кинула сім’я, залишається сиротою до самої смерті. 

                                                                                                                                       Харукі Муракамі

 

30 вересня, в День святих Віри, Надії та Любові, а також їхньої матері Софії, відзначається День усиновлення в Україні. Цей день є символом милосердя і добра по відношенню до людей. Днем заснування свята є 30 вересня 2009 року. 

В день, коли на світ з’являється малюк, щасливі батьки сяють посмішками. Нові незвичні ролі - мама, тато… Вони відчувають себе іншими людьми - відповідальнішими, дорослішими, досвідченішими. Але є батьки, які стають мамами і татами не в момент народження малюка, а тоді, коли цей малюк трішечки підріс, набув свого життєвого досвіду, навіть, зневірився у тому, що на світі є добрі та люблячі дорослі батьки, які прийшли до батьківства шляхом усиновлення.

Усиновлення – тема надзвичайно публічна. Це пріоритетна форма влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Практично усиновлення є формою влаштування дитини шляхом юридичного заміщення її функціонально деформованої біологічної сім’ї іншою. Основним завданням такого заміщення є подолання процесу «соціального відторгнення» дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, з боку суспільства, залучення її до нормального процесу природного буття, але у складі іншої сім’ї, а іноді навіть і під іншим іменем.

Турбота про них – наша спільна задача, обов’язок міста, суспільства, держави. Розвиток дитячої охорони здоров’я, забезпечення права дітей на отримання якісної освіти, збереження і розширення мережі соціально-культурних і спортивних закладів є пріоритетними напрямами соціальної політики нашого міста.
Дітям, які втратили родину, може допомогти кожен, хто небайдужий: одні – усиновлять, інші – допоможуть дитині знайти батьків, треті – нададуть фахову консультацію тим, хто виявив бажання усиновити, або тим, хто вже усиновив.

На сьогоднішній день у нашому районі створено 5 прийомних сімей, де виховуються 8 дітей, і найближчим часом ще одна сім’я нашого міста пригорне до серця свого малюка! 17 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, котрі перебувають у дитячих державних закладах з нетерпінням чекають на свої родини. Не лишайтеся байдужими до дитячих доль!

Усиновлення – це особлива дорога батьківства: благородна і складна, переповнена емоціями, очікуваннями, тривогами… Тому, саме в цей день – День усиновлення, служба у справах дітей Овруцької райдержадміністрації від щирого серця вітає тих відважних батьків, які здійснили цей відповідальний крок і взяли дитину у свою родину: бажаємо їм розуміння, доброти, терпіння та здоров’я. Адже бути батьками – це один із найважливіших обов’язків, який доводиться виконувати у житті, але водночас найбільш цікавий та гідний старань.

 

Структура служби

Начальник служби 

Шваб Леся Володимирівна

Завідувачка сектору опіки та піклування 

Стельмах Наталія Петрівна

Спеціалісти  служби 

Романенко Світлана Іванівна

Гладій Анна Валентинівна

тел. 4-23-79

Прийом громадян зі зверненнями здійснює начальник служби у справах дітей щоденно в зручний для громадян час з 8-00 до 17-00, перерва з 13.00 до 14.00 години. В разі відсутності начальника служби у справах дітей, прийом громадян здійснюють завідувачка сектору опіки та піклування, спеціалісти служби.

Основні завдання та нормативно-правові засади діяльності органу

Служба у справах дітей районної державної адміністрації є структурним підрозділом районної державної адміністрації, у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, розпорядженнями Міністерства молоді та спорту України, Міністерства соціальної політики України, розпорядженнями обласної державної адміністрації, наказами служби у справах дітей обласної державної адміністрації. Основними завданнями служби у справах дітей Овруцької райдержадміністрації є:

реалізація на території районну державної політики з питань соціального захисту дітей, запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності, вчиненню дітьми правопорушень;

розроблення та здійснення самостійно або разом з іншими структурними підрозділами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, громадськими організаціями заходів щодо захисту прав, свобод і законних інтересів дітей;

координації зусиль місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності у вирішенні питань соціального захисту дітей та організації роботи із запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності;

забезпечення додержання вимог законодавства щодо встановлення опіки та піклування над дітьми, їх усиновлення, влаштування в дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім'ї;

здійснення контролю за умовами утримання і виховання дітей у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, спеціальних установах і закладах соціального захисту для дітей усіх форм власності;

ведення державної статистики щодо дітей;

ведення обліку дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, дітей- сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, усиновлених, влаштованих до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу та соціально- реабілітаційних центрів (дитячих містечок);

надання органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності, громадським організаціям, громадянам практичної та методичної допомоги, консультацій з питань соціального захисту дітей, запобігання вчиненню дітьми правопорушень;

улаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку, піклування до дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, сприяння усиновленню

  • Питання усиновлення дітей в Україні регулюються:
  • Сімейним кодексом України (статті 207 – 242, 282 – 287)
  • Законом України «Про охорону дитинства» (стаття 24)
  • Закон України «Про освіту»
  • Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»  (статті 12-1 – 12-3)
  • Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 р. № 905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей» (зі змінами)
  • Постановою Кабінету Міністрів України від  27.12.2001 р. №  1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» (зі змінами)
  • Наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 5.02.2007 р. № 313 «Про порядок та умови прийому громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які бажають усиновити дитину в Україні, для подання ними справ» (зі змінами), зареєстрованим в Міністерстві  юстиції  України 24.10.2008 р. за № 1022/15713»
  • Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20.08.2008 р. № 479 «Про затвердження  Переліку  захворювань,  за  наявності  яких особа не може бути усиновлювачем»,  зареєстрованим в Міністерстві  юстиції  України 24.10.2008 р. за № 1022/15713
  • Усиновлювачем  дитини  може бути дієздатна особа віком не молодша  двадцяти  одного  року,  за  винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.
  • Усиновлювачем  може бути особа,  що старша за дитину,  яку вона  бажає  усиновити, не менш як на п’ятнадцять років. Різниця у віці  між  усиновлювачем та дитиною не може бути більшою ніж сорок п’ять  років.
  • Усиновлювачами   можуть  бути  подружжя, а також, особи, які не перебувають у шлюбі, за умови, що вони є громадянами України.
  • Усиновлювачами не можуть бути особи, які:
  • обмежені у дієздатності;
  • визнані недієздатними;
  • позбавлені  батьківських  прав,  якщо  ці  права  не  були поновлені;
  • були усиновлювачами    (опікунами,    піклувальниками, прийомними  батьками,  батьками-вихователями)  іншої  дитини,  але усиновлення  було  скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку,  піклування чи  діяльність  прийомної  сім’ї  або  дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
  • перебувають    на    обліку    або    на    лікуванні    у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
  • зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
  • не  мають  постійного  місця  проживання   та   постійного заробітку (доходу);
  • страждають  на  хвороби, перелік яких затверджено Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20.08.2008 р. № 479 «Про затвердження  Переліку  захворювань,  за  наявності  яких особа не може бути усиновлювачем»,  зареєстрованим в Міністерстві  юстиції  України 24.10.2008 р. за № 1022/15713;
  • є іноземцями,  які не перебувають у шлюбі,  крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
  • були  засуджені за злочини проти життя і здоров’я,  волі, честі та гідності,  статевої свободи  та  статевої  недоторканості особи,   проти   громадської   безпеки,  громадського  порядку  та моральності,  у  сфері  обігу  наркотичних  засобів,  психотропних речовин,   їх  аналогів  або  прекурсорів,  а  також  за  злочини, передбачені статтями 148,  150,  150-1,  164,  166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України або мають непогашену  чи  не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.
  • не можуть бути усиновлювачами особи однієї статі, а також інші особи,  інтереси  яких  суперечать інтересам дитини.

            Дитина, яка усиновлена, зберігає права на пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника, які вона мала до усиновлення.

            Особа, яка усиновила дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, має право:

  • на грошову допомогу при усиновленні дитини у розмірі як при народженні першої дитини. При усиновленні двох і більше дітей розмір допомоги не змінюється;
  • на отримання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
  • на отримання одноразової оплачуваної відпустки тривалістю 56 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (при усиновленні дитини віком старше трьох років);
  • на отримання щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 10 календарних днів.

Процедура усиновлення дитини громадянами України, які проживають в Україні

     Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою до служби у справах дітей за місцем свого проживання. До заяви додаються такі документи:

  • копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
  • довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами державної податкової служби;
  • копія свідоцтва про шлюб, укладений в органах реєстрації актів цивільного стану, якщо заявники перебувають у шлюбі;
  • висновок про стан здоров’я кожного заявника, складений за встановленою формою;
  • засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
  • довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
  • документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

         Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після отримання від громадян України заяви про бажання усиновити дитину складає акт про обстеження їх житлово-побутових умов, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами і готує відповідний висновок. У разі прийняття позитивного рішення ставить заявників на облік як кандидатів в усиновлювачі. Заявникам  видається висновок разом з прошнурованими, пронумерованими, скріпленими печаткою, завіреними підписом керівника служби у справах дітей документами.

         Кандидати в усиновлювачі, які за результатами ознайомлення з інформацією про дітей, які перебувають на місцевому обліку, не виявили бажання отримати направлення для знайомства з дитиною, можуть звернутися до Міністерства молоді, сім’ї та гендерної політики АР Крим, служб у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрації для ознайомлення з інформацією про дітей, які перебувають на регіональному обліку, або за їх бажанням до Департаменту для ознайомлення з інформацією про дітей, які перебувають на централізованому обліку.

          Після ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, кандидатам, в усиновлювачі, які виявили намір особисто познайомитись з дитиною, видається направлення до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини для організації знайомства з нею. Строк дії направлення становить 10 робочих днів від дати видачі. У разі потреби строк дії направлення може бути продовжений органом, який його видав, але не більше як на 10 робочих днів. Направлення видається особисто кандидатам в усиновлювачі.

         Знайомство з дитиною відбувається у присутності працівників закладу та служби у справах дітей за місцем проживання дитини. Після встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей за місцем проживання дитини із заявою про бажання усиновити її. Заява складається українською мовою. У заяві зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання кандидата в усиновлювачі, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік, місце проживання дитини.

           Керівник дитячого закладу чи особа, в яких проживає дитина, за запитом служби у справах дітей, до якого звернулися кандидати в усиновлювачі із заявою про бажання усиновити конкретну дитину, подає такі документи:

  • копію свідоцтва про народження дитини;
  • копію свідоцтва про смерть батьків дитини або копію рішення суду про позбавлення їх батьківських прав чи визнання недієздатними;
  • копію нотаріально засвідченої згоди батьків, опікуна чи піклувальника дитини на її усиновлення;
  • повідомлення закладу охорони здоров’я або навчального закладу, в якому перебуває дитина, про згоду на її усиновлення. За наявності засвідченої нотаріусом згоди батьків на усиновлення дитини, згода закладу охорони здоров’я або навчального закладу, в якому проживає дитина, не надається;
  • копію висновку про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини;
  • акт про знайомство кандидатів в усиновлювачі з дитиною.

Копії документів, засвідчуються підписом керівника та скріплюються печаткою закладу.

  • Служба у справах дітей за місцем проживання дитини на підставі заяви кандидата в усиновлювачі та вищезазначених документів, протягом10 робочих днів готує громадянам України висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини для подання до суду.
  • Усиновлення дітей проводиться на підставі рішення суду. Для прийняття рішення про усиновлення кандидати в усиновлювачі звертаються із заявою про усиновлення до суду за місцем проживання (перебування) дитини.

Усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя

 Усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя здійснюється за місцем проживання дитини.

Для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини. До заяви додаються:

  • копія свідоцтва про шлюб;
  • копія паспорта або іншого документа, що засвідчує особу( у трьох примірниках);
  • висновок про стан здоров’я заявника;
  • довідка про наявність чи відсутність судимості;
  • копія  свідоцтва про народження дитини;
  • письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);з
  • асвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).
  • служба у справах дітей протягом 10 робочих дітей після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов дитини, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку.

 Примітка:

  • Для усиновлення дитини – громадянина України, яка проживає за її межами, те з подружжя, хто її бажає усиновити, звертається із заявою до консульської установи чи дипломатичного представництва України в країні проживання дитини. До заяви додаються:
  • копія документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни;
  • копія паспорта або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
  • висновок про стан здоров’я заявника;
  • довідка про наявність чи відсутність судимості у заявника, видана компетентним органом країни проживання;
  • висновок компетентного органу країни проживання, що підтверджує можливість заявників бути усиновлювачем. У висновку зазначаєтьcя адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника,  стосунки в  сім’ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням;
  • копія  свідоцтва про народження дитини;
  • письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
  • засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).
  • Консульська установа на підставі поданих документів розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини та готує відповідний висновок. Для отримання дозволу Департаменту з усиновлення та захисту прав дитини  на усиновлення дитини, необхідно подати вищевказані документи разом з висновком консульської установи про  доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.
  • Документи оформляються у країні проживання кандидатів в усиновлювачі, і подаються разом з їх перекладом на українську мову, що засвідчується в установленому порядку, Державному департаменту з усиновлення та захисту прав дитини.

Опіка та піклування над дітьми

Опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх та неповнолітніх осіб.

Опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування, і є однією з сімейних форм влаштування таких дітей (поряд з усиновленням, влаштуванням у прийомну сім’ю чи дитячий будинок сімейного типу).

Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, піклування – над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених частинами 3,4 статті 60 Цивільного кодексу України.

Опіка, піклування над дітьми встановлюється до поволіття  дитини (якщо батьки померли, покинули дитину, не можуть піклуватись про дитину за станом здоров’я тощо) або на визначений термін (батьки відбувають покарання за скоєння злочину,  перебувають під слідством тощо).

Порядок організації опіки і піклування в Україні визначається:

Конституцією України (ст.51, 52);

Сімейним кодексом (ст.243 – ст.251);

Цивільним кодексом (ст.55 – ст.79),

Постановою КМУ № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, повязаної із захистом прав дитини" 

Хто може бути опікуном, піклувальником дитини?

Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника.

Згідно статті 244 Сімейного кодексу України, опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.

При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Якщо на опікунство претендує декілька осіб, то перевага надається:

1. Родичам дитини (незалежно від місця проживання);

2. Cім’ї, в якій дитина проживала на момент виникнення питання про встановлення опіки (піклування);

Не може бути опікуном, піклувальником дитини особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, особа, позбавлена батьківських прав, а також особа, інтереси якої суперечать інтересам дитини.

У разі призначення опікуна, піклувальника враховується бажання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування. Бесіда з дитиною проводиться працівником служби у справах дітей з урахуванням її віку, обставин, за яких вона втратила батьківське піклування, не принижуючи гідність дитини та осіб, які виявили бажання взяти її під опіку, піклування.

        Встановлення опіки, піклування

З питань встановлення опіки та піклування потрібно звертатись до органу опіки та піклування за місцем проживання дитини або особи, яка виявила бажання стати опікуном, піклувальником.

Рішення про встановлення опіки, піклування приймається у місячний строк після подання заяви і документів до служби у справах дітей.

Згідно п.39 постанови КМУ від 24 вересня 2008 року № 866 особи, в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, зобов’язані пройти курс навчання з проблем виховання таких дітей (за винятком осіб, які бажають усиновити дитину) в центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Родичі, в яких проживає дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, що мають намір взяти її під опіку, піклування, курс навчання не проходять.

Рішення про встановлення опіки, піклування приймається у місячний строк після подання заяви і необхідних документів.

У разі встановлення опіки, піклування над дитиною, яка перебуває у закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, служба у справах дітей разом з адміністрацією закладу забезпечує передачу дитини на виховання опікуну, піклувальнику і відрахування її із закладу протягом 15 днів після прийняття рішення про встановлення опіки, піклування.

Документи необхідні для встановлення опіки та піклування.

(п.40 постанови КМУ від 24 вересня 2008 року № 866)

Особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім’ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання:

1. Заяву (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома подружжями);

2. Довідку про доходи за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;

3. Документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;

4. Копію свідоцтва про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);

5. Довідку про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і рекомендацію центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення кандидатів до єдиного банку даних;

6. Копію паспорта;

7. Висновок про стан здоров’я заявника, складений за відповідною формою;

8. Довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;

9. Довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;

10. Письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, підпису посадової особи та дати.

Строк дії документів, зазначених у цьому пункті, становить дванадцять місяців з дати видачі.

Обов’язки опікуна, піклувальника

Опікун, піклувальник зобов’язується:

‑ виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, психічний стан, фізичний і духовний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечувати її догляд і лікування;

‑ створювати  належні побутові умови та умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти;

‑ вживати заходів до захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Права опікуна, піклувальника

Опікун, піклувальник має право:

‑ самостійно визначати способи виховання з урахуванням думки дитини і рекомендацій органу опіки та піклування, вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду; давати згоду на усиновлення підопічного;

‑ самостійно здійснювати витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок призначеної державної допомоги, пенсії, аліментів, доходів від майна підопічного;

‑ представляти інтереси підопічного в установах, організаціях, закладах;

‑ опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.

Припинення опіки, піклування

Опіка, піклування припиняється в разі:

‑  передачі дитини батькам (усиновлювачам);

‑  досягнення дитиною повноліття, реєстрації шлюбу, надання повної цивільної дієздатності;

-  смерті опікуна, піклувальника або підопічного;

-  зміни форми влаштування дитини.

Звільнення опікунів (піклувальників) від їх обов’язків

Орган, який встановив опіку, піклування, за заявою особи може звільнити її від здійснення повноважень опікуна, піклувальника.

Особа може бути звільнена від обов’язків опікуна або піклувальника дитини у випадку, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов’язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров’я або закладу соціального захисту.

Хто може стати прийомними батьками?

Порядок створення прийомних сімей в Україні визначається Постановою КМУ від 26.04.2002 № 565 "Про затвердження Положення про прийомну сім`ю"

  • Прийомними батьками може стати як подружжя, так і особа, що не перебуває в шлюбі, працездатного віку. До 2006 року дозвіл на утворення прийомної сім’ї мали лише подружні пари.
  • Cередньомісячний сукупний дохід на кожного члена Вашої сім’ї, обчислений за останні шість календарних місяців, не може бути менший ніж рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум), встановленого законодавством.
  • Особи, які виявили бажання стати прийомними батьками, в обов’язковому порядку мають пройти навчання, організоване обласними (міськими у містах Києві та Севастополі) центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо, за спеціальною програмою.
  • Слід враховувати, що коли хоча б один із прийомних батьків не пройшов курс підготовки потенційних кандидатів у прийомні батьки, визнаний в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатним, позбавлений батьківських прав, чи це колишній опікун, піклувальник, усиновитель, позбавлений відповідних прав за неналежне виконання покладених на нього обов’язків, то Ви не отримаєте дозволу на створення прийомної сім’ї.
  • Існують також обмеження для кандидатів у прийомні батьки за віком. Влаштування дітей у прийомну сім’ю проводиться з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли віку вибуття з прийомної сім’ї, тобто повноліття. У разі досягнення пенсійного віку одним з прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків.
  • Не можуть бути прийомними батьками особи, які були  засуджені за злочини проти життя і здоров’я,  волі, честі та гідності,  статевої свободи  та  статевої  недоторканості  особи,   проти   громадської   безпеки,  громадського  порядку  та  моральності,  у  сфері  обігу  наркотичних  засобів,  психотропних  речовин,   їх  аналогів  або  прекурсорів,  а  також  за  злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1,  164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України  або мають непогашену  чи  не зняту в установленому законом порядку судимість  за вчинення інших злочинів.
  • Також на заваді створенню прийомної сім’ї можуть стати вади фізичного чи психічного здоров’я потенційних прийомних батьків (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства).
  • Відповідні вимоги висуваються і до членів родини прийомних батьків. Якщо з Вами на спільній житловій площі мешкають члени сім’ї, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства, то Вам буде відмовлено у створенні прийомної сім’ї.

Фінансове і матеріальне забезпечення прийомних сімей

  • Починаючи з 1 січня 2006 року фінансування прийомних сімей здійснюється за рахунок державного бюджету. Раніше прийомні батьки не отримували додаткових коштів від держави. Запровадження нового фінансового механізму за принципом «гроші ходять за дитиною», розробленого Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту і Державним департаментом з усиновлення та захисту прав дитини, дозволило всім дітям з відповідним статусом в прийомних сім’ях отримувати соціальну допомогу, а прийомним батькам – грошове забезпечення. Раніше на державному утриманні перебували лише вихованці державних закладів.
  • Розмір щомісячної державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.
  • У разі, коли дитині виплачується пенсія, аліменти, стипендія, інші державні допомоги, розмір допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами та розміром інших виплат.
  • Одному з прийомних батьків виплачується грошове забезпечення за надання послуг у прийомній сім`ї у розмірі 35% від розміру соціальної допомоги на дитину, але не більше півтора прожиткові мінімуми для працездатної особи. У разі затвердження нового рівня прожиткового мінімуму розмір соціальної допомоги та грошового забезпечення перераховується без додаткового звернення прийомних батьків.
  • Кошти, що виділяються на утримання дітей у прийомній сім’ї, перераховуються на особистий рахунок одного з прийомних батьків, відкритий в установі банку за місцем проживання прийомної сім’ї. Заощаджені протягом року кошти вилученню не підлягають і використовуються прийомними батьками для задоволення потреб прийомних дітей у наступному році.
  • Місцеві відділи у справах сім’ї, дітей та молоді щороку забезпечують безкоштовне оздоровлення прийомних дітей у дитячих оздоровчих закладах. Прийомні діти, які за медичними показаннями потребують санаторно-курортного лікування, забезпечуються путівками до спеціалізованих санаторіїв органом, який прийняв рішення про утворення прийомної сім’ї.

Перелік документів на дитину, яку вирішили взяти в прийомну сім’ю

  • На кожну дитину, яка передається у прийомну сім’ю, місцеві органи опіки та піклування зобов’язані видати такі документи:
  • рішення районної державної адміністрації чи районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації або виконавчого комітету міської ради (міст республіканського значення АР Крим і міст обласного значення) – про влаштування дитини у прийомну сім’ю;
  • свідоцтво про народження дитини;
  • довідку про присвоєння ідентифікаційного номера;
  • висновок про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини;
  • довідка (атестат) про освіту або висновок про рівень розвитку, наданий психолого-медико-педагогічною консультацією;
  • рішення органу опіки і піклування за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, про встановлення відповідного статусу такої дитини та документи, на підставі яких ухвалено таке рішення (документи про батьків або осіб, що їх замінюють: копія свідоцтва про смерть, вирок або рішення суду, довідка про хворобу, розшук батьків та інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей тощо; опис належного дитині майна, у тому числі житла, та відомості про осіб, які відповідають за його збереження);
  • довідка про наявність та місцеперебування братів і сестер чи інших близьких родичів дитини;
  • пенсійне посвідчення на дітей, які одержують пенсію, копія ухвали суду про стягнення аліментів.

Перелік документів, які необхідно подати до органу, який приймає рішення про утворення прийомної сім’ї

  • Вам потрібно підготувати і передати в районну, районну у мм. Києві та Севастополі державну адміністрацію чи до виконавчого комітету міської ради (міст республіканського значення АР Крим і міст обласного значення) наступні документи:
  • заяву про утворення прийомної сім’ї (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома подружжями);
  • копії своїх паспортів;
  • довідку про склад сім’ї (форма № 3);
  • копію свідоцтва про шлюб (для сімейних пар);
  • довідку про стан Вашого здоров’я та членів сім’ї, які проживають разом з Вами (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра);
  • довідку про доходи сім’ї за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;
  • довідку про проходження курсу навчання кандидатів у прийомні батьки і   рекомендацію Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення Вас у банк даних про сім’ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;
  • нотаріально засвідчену письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з Вами, на утворення прийомної сім’ї або написану власноруч в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів;
  • довідку про наявність чи відсутність судимості;
  • висновок служби у справах дітей за місцем проживання про можливість створення Вами прийомної сім’ї.

Доступ до публічної інформації

Президент України впроваджує європейські стандарти відкритості і прозорості в роботі органів державної влади. Важливим кроком на цьому шляху стало підписання Главою держави Закону України «Про доступ до публічної інформації».

На виконання цього закону Президент України підписав Укази «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації» та «Про першочергові заходи щодо забезпечення доступу до публічної інформації в допоміжних органах, створених Президентом України». Ці Укази покликані забезпечити реалізацію конституційного права громадян вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

Згідно з законом, публічною є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень.

Запит від особи на отримання інформації складається у довільній формі. При цьому необхідно вказати:

1) ім'я та прізвище запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер телефону;

2) опис інформації, яку запитувач хотів би отримати. (Вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит)

3) підпис і дату.

Профілактика негативних проявів серед дітей та інформація про проведену роботу служби у справах дітей за 9 місяців поточного року

Здійснення правочинів над нерухомим майном неповнолітнього

Питання, якими займаєтьсвя служба у справах дітей

 1. Розглядає звернення громадян, установ та організацій, заяви, листи, скарги, повідомлення, пропозиції, тощо з питань:

- встановлення опіки та піклування над дітьми;

- усиновлення дітей, створення прийомної сім’ї та будинків сімейного типу;

- соціального захисту дітей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей, які залишилися без батьківського піклування;

- встановлення юридичного статусу дитині;

- вирішення проблем сімейного виховання, утримання та влаштування дітей, які потрапили в надзвичайні життєві ситуації;

- неправомірних дій батьків, осіб, що їх замінюють, по відношенню до дітей

- неправомірних дій дітей: дитячої злочинності та правопорушень серед дітей;

- насилля над дітьми, порушення їх прав та законних інтересів;

- бездоглядності та безпритульності дітей;

- організації виховної роботи у навчальних закладах усіх форм власності та за місцем проживання;

- позбавлення батьківських прав батьків, які не виконують своїх функцій;

- поновлення батьківських прав;

- визнання батьків безвісно відсутніми;

- стягування аліментів на користь дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- інших питань захисту прав, свобод та інтересів дітей, віднесених законодавством України до компетенції служб у справах дітей.

2. Консультує громадян та дітей з вищевикладених питань.

3. Надає органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності, громадським організаціям, громадянам та дітям практичну, методичну допомогу у вирішенні питань соціального захисту дітей та профілактики дитячої бездоглядності, безпритульності та правопорушень.

4. Проводить службові розслідування, в разі необхідності, з метою з’ясування обставин в питаннях, зазначених в п.1.

5. В разі наявності юридичних підстав, за заявами громадян, дітей або з власної ініціативи, порушує перед органами внутрішніх справ, суду та прокуратури питання про притягнення до відповідальності осіб, які порушують права, свободи та інші законні інтереси дітей, згідно законодавства України.

 6. Готує та подає позови та заяви до районного суду з питань:

- позбавлення батьків батьківських прав у відношенні дітей, які залишилися без батьківського піклування;

- стягнень аліментів на утримання дітей, які залишилися без батьківського піклування;

- визнання безвісно-відсутніми або померлими батьків дітей, які залишилися без батьківського піклування;

- поновлення батьківських прав;

- усиновлення дітей-сиріт та дітей, які залишилися без батьківського піклування;

- скасування усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

 7. Проводить обстеження житлово-побутових умов дітей, кандидатів в усиновлювачі та опікуни (піклувальники), батьків, які позбавляються батьківських прав або поновляють батьківські права, кандидатів в прийомні батьки та батьки-вихователі, готують відповідні висновки про доцільність та можливість здійснення відповідних правочинів.

8. Готує документи на здійснення усиновлення, опіки та піклування, інших формах влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, веде їх статистичний та електронний облік, формує архів особових справ дітей.

9. Інші послуги стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з захисту соціальних, майнових та житлових прав передбачені законодавством України.

Всі соціальні послуги служби у справах дітей, які потребують службового розслідування, обстеження, судового рішення або реагування органів внутрішніх справ або прокуратури, здійснюються лише за письмовою заявою зацікавлених осіб на ім’я начальника служби у справах дітей Овруцької райдержадміністрації Зьолка Руслана Петровича. При надходженні відповідного повідомлення, в тому числі і усного, ці ж самі дії служба може здійснювати і з власної ініціативи.

Праця неповнолітніх

Закон і дитина » Праця неповнолітніх

«Працездатній молоді – громадянам України від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби надається перше робоче місце на строк не менше двох років».

Витяг зі ст. 197 Кодексу законів про працю України

Вам ще не виповнилось 18 років, а Ви працюєте або хочете працювати? Ці поради будуть Вам корисним при працевлаштуванні.

Працевлаштування неповнолітніх відповідно до чинного законодавства України про працю обов’язково здійснюється на підставі ПИСЬМОВОГО трудового договору лише після попереднього медичного огляду.

 

·             З якого віку можуть працювати діти?

Вік, з якого допускається прийняття на роботу – 16 років. Якщо Вам 15 років – на роботу можна влаштуватися лише, як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює. Робота повинна виконуватись ТІЛЬКИ у вільний від навчання час.

Якщо Вам не виповнилось 16 років і при прийнятті на роботу від Вас не вимагають дозволу батьків на працевлаштування – така праця є незаконною і Ваші права не захищатимуться.

·              Скільки годин мають працювати діти?

Згідно з чинним законодавством України про працю тривалість робочого часу для неповнолітніх є скороченою.

Робочий час не повинен перевищувати:

-          36 годин на тиждень, якщо Вам від 16 до 18 років;

-   24 години на тиждень, якщо Вам від 15 до 16 років.

У такому режимі Ви маєте право працювати під час канікул.

Якщо Ви працюєте протягом навчального року у вільний від навчання час, Ваш робочий день не повинен перевищувати:

- 18 годин на тиждень, якщо Вам від 16 до 18 років;

- 12 годин на тиждень, якщо Вам від 15 до 16 років:

- 24 години на тиждень для учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул.

·              Чи мають діти, які працюють, право на відпустку?

Діти, які працюють, мають право на щорічну відпустку тривалістю 31 календарний день у зручний для них час. У перший рік роботи відпустка може бути надана через 6 місяців безперервної роботи на підприємстві, в організації.

·               Чи мають право діти на додаткову відпустку з навчальною метою?

Діти, які працюють і продовжують навчання, мають право на додаткові оплачувані відпустки, які надаються їм для складання іспитів.

 

·               Яку роботу не може виконувати неповнолітній?

Використання праці дітей на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також залучення до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні – заборонено законодавством України.

·               Якщо виникло бажання працевлаштуватись, до кого звернутись?

Якщо Вам від 16 до 18 років, у Вас є бажання і можливість працювати у вільний від навчання час, Ви можете звернутись до міського Центру зайнятості населення за адресою: вул. Медична, 6, де Вам запропонують працевлаштування відповідно до встановленої броні на підприємствах міста.

Якщо Вам від 15 до 16 років, до Центру Вам необхідно звернутись разом із батьками.

·               Ви працюєте і стосовно Вас порушується законодавство про працю. До кого звернутись за допомогою?

Згідно з чинним законодавством служби у справах дітей мають право перевіряти умови роботи працівників, молодших 18 років, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від їх форм власності, у разі надходження нарікань від неповнолітніх та їх батьків на адміністрацію підприємств.

 

·               Чим обмежене звільнення працівників, молодших 18 років?

Звільнення працівників, молодших 18 років, з ініціативи адміністрації допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою служби у справах дітей. Батьки а також службові особи мають право вимагати звільнення неповнолітнього, якщо продовження роботи загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.

З питань захисту своїх прав та інтересів Ви можете звернутись:

До СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ОВРУЦЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ за тел. 4-23-79 або адресою: м.Овруч, вул.Т.Шевченка, 31, 3 поверх, 310 каб.

Список документів, які видаються при вирішенні наступних правочинів

Зразки заяв

Зразки заяв